KoderLine
KoderLine
Обслуговування i продаж
програмного забезпечення

Новини

Події і заходи компанії

Все

Андрій Куканов: "В Тайланді я потихеньку повертався до себе…"

Андрій Куканов: "В Тайланді я потихеньку повертався до себе…"
08 Липня 2015

Побувати у інших країнах, познайомитись зі звичаями і культурою їх народів, скуштувати місцеві страви – це мрія багатьох людей. Ті, кому вдається це здійснити, потім діляться своїми враженнями з друзями, знайомими. Наш колега Андрій Куканов прожив у Тайланді 9 місяців, закохався в цю країну і готовий щиро передати свої емоції читачам нашого сайту. А також розповісти про ідею, яка виникла під впливом всього побаченого і пережитого у цій дивовижній країні Південно-Східної Азії. Ось його розповідь.

Із чого ж розпочати?...

Давно збирався поїхати до Тайланду, але не на тиждень чи два, цього замало, оскільки ти, не встигнувши увібрати в себе тутешнє життя, вже змушений повертатись назад.

Коли я говорив знайомим і друзям, що їду до Тайланду, майже ніхто не вірив і всі запитували: «А що ти там будеш робити? Для чого ти їдеш? Як же ти залишиш звичне для себе життя?»

Я розумів, що дуже непросто взяти і покинути «зону комфорту» і ніхто із моїх друзів/знайомих внутрішньо не підтримував мене. Це ж нерозумно – взяти і щось змінити у своєму житті. І так же все добре!

Але бажання поїхати визрівало і до того ж виник привід…Я побачив в Інтернеті оголошення «Бізнес-табір у Тайланді»: ми серйозна команда SMM, ми поїдемо всі разом і будемо вивчати нові Інтернет-технології, будемо робити реальні проекти, жодних стартапів, тільки перевірені дієві техніки.

Я, як і більшість, зрозумів, що це хороший варіант «взяти і поїхати». Якщо вийде засвоїти нові технології і відв’язатись від геолокації, то добре. Якщо ні, то у мене буде варіант уникнути багатьох труднощів, пов’язаних із поїздкою. До того ж я побачив в Інтернеті багато інформації про те, як люди стикаються із проблемами, і не знають як їх вирішити, витрачають надто багато грошей і в додаток – отримують суцільний стрес. Так завжди буває вперше. Виходить надто дорогий досвід.

Що ж, нас зібралось 23 людини, і група поїхала до Тайланду.

Перед поїздкою я закінчив достатньо великий проект по 1С:Документообіг і в мене залишались ще деякі роботи, про які ми домовились, що вони будуть виконані мною через тонкого клієнта територіально із Тайланду. Я знав, що я буду робити і робив це…

Ну і тепер перейдемо до основних пригод у моєму житті в Тайланді...

Через місяць я взяв байк. Швидко освоївся із лівостороннім рухом, і особливими правилами руху на дорозі. І вирушили у подорож з друзями, які з’явились у перший же місяць.

Кожного дня ми стартували із різних точок і… отримували море задоволення від шикарних видів, від нових вражень! Найбільш видовищне – це водоспади! Їх у Чиангмаї дуже багато! Дорогою до водоспадів завжди трапляється багато хороших оглядових площ, іноді гарячі джерела, і навіть печери. Про природу складно говорити, коли вона така неймовірна!

Кожен день додавав у моє життя щось нове і кожного дня всередині мене щось «відпускалось» і «розслаблялось»… Я помалу повертався до себе, такого, яким я був юним.

Кожного дня ми намотували 100-150 км подорожей і отримували величезне задоволення від вражень! У мене в Фейсбуці все більше з’являлось тайських людей. Дружити легко – ти відкритий і тебе з радістю приймають і дають тобі щось цінне. А що може бути цінніше у сприйманні тебе таким, яким ти є насправді?

Дуже запам’яталась подорож на 2 дні у Дої Інтагон. Це національний заповідник. Це високі гори і прохолода. Найсильніше враження склав водоспад – ВЕЛИЧЕЗНИЙ! Ми ночували в палатковому CAMP із видом на цей потужний і великий водоспад. Цікаво, скільки води там падає за хвилину? Сама ночівля в палатці (з подушкою і покривалом) також дуже сподобалась – ти спиш на природі!

Шикарне місце, куди вдалось поїхати – Пай. Це маленьке містечко у долині високо в горах. Особливі люди, особливий настрій… Це місце дуже люблять творчі люди. Кажуть, енергетика цих місць розслабляє вже тільки тому, що ти тут. Якщо не був у Паї, виходить ти не повністю побував на півночі Тайланду.

Так вийшло, що поступово коло спілкування змістилось на моїх тайських друзів і тих, хто живе в Тайланді вже багато років чи їздить на північ Тайланду регулярно (зазвичай на зимування)

Дуже смачна тайська їжа сильно відрізняється від того, що їмо ми. Це спайсі, це неочікуваний набір смаків, це зовсім інші відчуття. Це природне зниження ваги до нормальної. Я втратив близько 15 кг і повернувся до своєї біологічної норми.

Потім я потрапив у аварію на байку... Недивлячись на те, що я водій із багаторічним досвідом і добре знаю, що таке дорога і звик думати за себе і за іншого, на гірській дорозі на повороті на зустрічну смугу вискочив автомобіль і збив мене з дороги, цей же водій потім мене і рятував. Через 2 місяці я був у порядку. Тайланд оплатив моє лікування у госпіталі, увага і турбота тайських людей вище всіх похвал! Я уявив таку ж ситуацію, якщо б вона відбулась у наших краях… Байк – це завжди ризик, це потенційна небезпека. І майже всі завжди рано чи пізно падають/розбиваються. Безпечніше все-таки їздити на авто чи мікробусі.

Після аварії моя увага змістилась у сторону: «А хто ми? Для чого живемо, якщо все таке крихке і неочікуване?» Я ще більш уважно почав розглядати людей навколо, і краще розуміти їх цінності. І раптом зробив для себе відкриття! В Тайланді люди живуть просто і водночас мудро. Вони вміють радіти життю, вони вміють бути щасливими. Вони дуже уважні до інших людей, і дуже бережливі у стосунках.

Шикарний досвід я отримав, сходивши на випассану при Храмі на горі Дої Сутеп. Це медитація, це зупинка буденності думок, це 10 днів тиші, ти ні з ким не розмовляєш окрім монаха (а телефон і інтернет відключені). Це можливість, справді, побути із собою. Відчути себе, краще розуміти себе.

Після повернення, я відзначив, що… люди надто багато говорять, і часто «ні про що».

Ця подія у моєму житті наповнила мене самодостатністю і гармонією. У звичайному житті ми такі залежні від реакції зовнішнього середовища (наші колеги, близькі, друзі), що дуже часто діємо не так як ми хочемо, а так як потрібно. І особливий кольоровий відбиток залишило моє спілкування із морем Самуї. Місяць травень, майже немає людей. Немає шуму, тільки море...

Кожного ранку я прокидався до світанку, йшов до моря, зустрічав схід сонця. Він щоразу такий різний! Купався в морі, прогулювався по пустельному пляжі, запливав в море метрів на 400-500. Вода така тепла, що ти відчуваєш себе у «своєму середовищі»

Познайомився там із величезною кількістю фарангів (іноземців). Дуже сподобались німці – організовані і зібрані люди, приємні у спілкуванні. Ви не повірите – 9 травня ми «відзначили» з німцями і тайцями!

Окремо слід відзначити жінок Тайланду! Це ніжність, лагідність і емоції. Багато людей помічають, що таке кохання і правильне відношення жінки до чоловіка. Мова йде саме про тайських жінок, а не про «Тай-леді» (дівчата за гроші). Люди, котрі приїжджають у Паттайю і йдуть Go-Go барами, ніколи цього не дізнаються. Тільки північ Тайланду зберегла жінку природною і дуже чарівною!

Знаходячись у Тайланді, багато чого дізнавшись і зрозумівши, я подумав, що буде дуже добре поділитись цим. І, можливо, дати можливість моїм колегам, не потрапляючи до дивних аферних таборів і не пускаючись на ризиковані самостійні тревели, дійсно отримати справжній Тайланд для себе. Навчитись взаємодіяти із цією казковою країною і її людьми, не втрачаючи грошей і часу на рішення різних проблем, продовжувати працювати в улюбленому напрямку (наша улюблена 1С).

Так і виникла у мене ідея організації офіса/табору в Тайланді.

Назва HappyCAMP народилась сама. Я точно знаю, що кожен відповідальний за те, що робить. І я, як людина, яка завжди доводить мої проекти до успіху, розумію, що це потрібно створювати продумано, без поспішності і заманок, потрібно забезпечити всі організаційні моменти і продумати будь-які складнощі як життєві, так і особисті.

Буду радий моїм новим друзям в Фейсбуці, там, до речі, найбільш детальний щоденник моїх пригод і подій. І – велика кількість фотографій: на моєму носієві близько 10 000 фото після поїздки в Тайланд, все фотографувалось айфоном (він же завжди під рукою).

З повагою, Андрій Куканов.



?>